Безвідповідальність Новоград-Волинської місцевої влади породжує в місті безконтрольність і вседозволеність?

Згідно статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Всі знають, що з питною водою в місті проблеми? Думаю, що так! Чи можливо вирішити цю проблему? Думаю, що так! Якщо зобов’язати всіх місцевих депутатів, мера, його заступників, прокурора, працівників санстанції та  їх близьких родичів пити цю воду з крану, що постачається КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». Але вони скоріше звільняться з посади, ніж візьмуть на себе таке зобов’язання.

А, що робить місцева влада, знаючи про непридатність питної води в місті?

Надає дозвіл приватному підприємцю на облаштування в місті декількох пунктів розливу води. А яку ж ми купуємо там воду? Хтось знає? А чи можемо ми бути впевненні в якості цієї води, якщо її якість місцевою владою не контролюється, оскільки в Україні заборонено проводити перевірки бізнесу? Про це мабуть знає і підприємець, що в свою чергу надає йому відчуття вседозволеності.

Безвідповідальне ставлення місцевої влади до таких пунктів розливу, вже призвело в деяких містах України до отруєння їхніх мешканців. Наприклад у місті Миколаєві де отруїлося, по даним ЗМІ, захворіли на гепатит А, 62 особи з них 11 дітей (https://tsn.ua/ukrayina/u-mikolayevi-ponad-60-osib-zahvorili-na-gepatit-a-1081690.html).

Що робити?

За положеннями п. п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час використання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування, необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

За положеннями п. 4 ст. 1 ст 28 Закону органи місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів вправі у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком придатності – тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред’явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію.

Відповідно до п.3.29. ДсанПіН 2.2.4-171-10 в пунктах розливу питної води повинен бути інформаційний листок із зазначенням інформації щодо її виду (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована чи негазована тощо), складу («вода питна» та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів), умов зберігання, дати виготовлення, найменування, адреси та телефону виробника і місця її виготовлення, виду вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номера і глибини свердловини, посилання на нормативний документ, згідно з яким виготовлено питну воду.

Згідно п. 4.20. ДсанПіН 2.2.4-171-10 у разі штучного збагачення питної води макро- чи мікроелементами на підприємстві питного водопостачання їх вміст визначають окремо у кожній партії питної води фасованої та один раз на тиждень у питній воді з пунктів розливу.

Таким чином, як вбачається з вищезазначених норм права, місцева влада повинна зупинити реалізацію води приватним підприємцем, якщо виявить факт реалізації цієї води без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про воду, що реалізується з пунктів розливу. При цьому їй не потрібно брати дозвіл на перевірку, а просто своїм рішенням зупинити розлив води в разі виявлення порушень.

В Новограді-Волинському діють декілька пунктів розливу питної води (по вул. Леваневського, Рокосовського, Шевченка, Житомирській), на яких інформаційний листок не відповідає вимогам п.3.29 ДсанПіН 2.2.4-171-10 та ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: відсутня інформація про перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів, умов зберігання, дати виготовлення, посилання на нормативний документ, згідно з яким виготовлено питну воду та інше.

Отже, ми не знаємо, що це за вода, з чого вона складається, які речовини в неї введено та в якій кількості, та як вони можуть вплинути на наше та наших дітей здоров’я в майбутньому.

Крім того, підприємець, якій здійснює реалізацію питної води (у разі штучного збагачення питної води макро- чи мікроелементами) повинен визначати один раз на тиждень вміст питної води макро- чи мікроелементами.

Чи дотримується підприємець цих норм нам не відомо, оскільки вода з пунктів розливу не  супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами.

Невже так складно, місцевій владі виконувати вимоги закону та забезпечити в місті реалізацію конституційного права мешканців на безпечне життя і здоров’я!

Чи може влада хоче дочекатися нової проблеми в місті, яка вже вдарить не по майну, а по здоров’ю людей, І ЛИШЕ ПІСЛЯ ЦЬОГО ПОЧНЕ ДІЯТИ!

 

Лавренчук Богдан Петрович

 

Опубліковано в Переглядів: