Чому суддя Боровков слідчих молоком поїв?

26.12.2018 року історичний день у житті правоохоронної системи України. Свідомий громадянин звернувся до новоствореного  ТУ ДБР м. Львові із заявою про злочин службових осіб та суддів Личаківського районного суду з метою, щоб даний злочин був у відповідності до законодавства зареєстрований у Єдиний Реєстр Досудових Розслідувань. Що ж у ДБР?  А що може бути у ДБР, якщо там старі обличчя, тільки вже з іншими повноваженнями. Прийшов один із таких. Прийняв у мене заяву про злочин. Ні копії заяви, ним підписаної? Ні памятки про права та обовязки, відповідно до норм кримінально – процесуального законодавства?Усього цього, мені черговий слідчий  ДБР, не надав. Тим самим ДБРівець вчинив протиправні дії. Як же ж так?  ДБР починає працювати з перших днів протиправно?

Про такі  протиправні дії службовця та про інший злочин, я заявив у поліцію Личаківського району. А що ж тут? На чергуванні, слідчий Сідлецький А.В. Він, продовжив протиправні дії  свого колеги, але вже памятку про права потерпілої особи видав( ч.2 ст.55 КПК), а зареєстрованої копії заяви про злочин, так і надав. Коли я почав відеофіксувати процес порушення, Сідлецький втік.  Я попросив покликати іншого слідчого. На чергуванні, окрім цього слідчого була, слідча Романяк У.І. Слідча, оперативно :  1) прийняла повідомлення про злочин,  2) надала копію заяви про злочин,  3) видала памятку потерпілої особи. Які, тут можуть бути зауваження. Слідча Романяк виконала майже  всі умови КПК. Чому майже всі? Тому, що жодна із заяв про злочин до ЄРДР так і не потрапила.  Я звернувся до Личаківського районного суду і оскаржив бездіяльність цих слідчих. Спочатку я припустив, що прочитавши мою скаргу, з трьома предметами оскарження, в якій повідомляється про злочини суддів та працівників Личаківського районного суду, службовців ДБР і поліціянтів, слідчий суддя Личаківського районного суду Стрепко просто «нак…ав»? Але згодом я переконався, що він не просто «нак…ав», а «нав…лив» в ухвалу такого, що я перепрошую, ще не бачив. Як повідомляють відвідувачі суду, що десь приблизно в той час коли моя скарга була на розгляді у судді Стрепка, з його кабінету тривалий час чимось дуже сильно і неприємно пахло, що можна навіть було подумати, що там хтось «в…вся»? Можливо «на…вши» не тільки в ухвалу,  з невідомих мені підстав, суддя Стрепко надіслав її в Апеляційний суд Львівської області?

Апеляційний суд, розглянувши подану мною скаргу, порадившись, ухвалив :  розглянути вищевказану  скаргу на бездіяльність у Залізничному районному суді м.Львова.

Після цього, «Рулеткою» Залізничного районого суду, було визначено суддю Боровкова, тим єдиним суддею, що має «здійснити  місію», а саме:   розглянути потрійну бездіяльність слідчих. Спочатку, можливо, суддя Боровков  припустив, що йому «законало», типу:  о, накінець то, «підвалило» і «поперло»? Чому так міг подумати Боровков? Це зясувалось згодом.

Перед початком розгляду скарги, в зал судового засідання прийшов колишній  «начальник» слідчого відділу Залізничного ВП ГУ НП у Л/о  Борусовський, який зараз «рулить» в  Личаківському  відділі поліції м. Львова. Можливо останній, ще до початку судового засідання, вийшов в коридор і про щось домовлявся з суддею, оскільки суддя поводив  себе на мою думку дивакувато? Цікаво, про що могли домовлятись начальник слідства з суддею? Можливо про хабар чи якусь іншу вигоду?

Чому я про таке собі подумав? А тому, що суддя Боровков впродовж усього судового процесу «пилинки здував» з цих двох слідчих. Коли він  дивився на стіл де сидять учасники судового процесу,  він ніби бачив, що там на столі лежать два немовляти. Один із них з наказом від ДБР і паспортом, а другий з наказом від Личаківського відділу поліції і теж з паспортом. Ви би бачили, якими очима суддя  Боровков, дивився на тих «немовлят», особливо на того чорненького з наказом від ДБРу. Суддя можливо розумів, що тільки справжній татко, може захистити немовлят від злого дяді, який на них поскаржився до суду… Дивлячись на цю сімейну ідилію, я уявив  собі, як суддя Боровков з під мантії витягає бутилочку з молочком і дає, оцим двом посмоктати. Спочатку дає посмоктати чорненькому, тому що з Личаківського. Потім  іншому, тому що з ДБРу. Через деякий час, в залі суду – троє довольних! Суддя Боровков, можливо довольний, тому, що «нагодував» дітей і задовольнив їхні земні пристрасті. Двоє “немовлят” довольні, тому, що посмоктали молочка з бутилочки, наситились і відчули суддівську турботу про себе. Оскільки любимчиків в залі суду було тільки двоє,  то відповідно і жодного мого клопотання суддя Боровков не задовільнив, а відтак і відмовив у внесенні відомостей  про два злочини до ЄРДР.

Чи законно відмовив суддя Боровков у внесенні відомостей у ЄРДР? Скоро переконаємось. Як тільки но у мене на руках буде ухвала про внесення відомостей в ЄРДР з тим самим змістом від іншого судді з іншого суду України – ухвала судді Боровкова, може стане неправосудною.

 

 

Опубліковано в Переглядів: